Передмова від авторів кафе «Артист»

Вивчаючи історію Катеринослава, спілкуючись з ентузіастами і колекціонерами, ми отримали від одного з них дуже цікаві документи, знайдені в запорошених архівах міської бібліотеки. Папери стосуються особняка, який здивував нас своєю архітектурою і незвичайною історією.

Серед фотографій і газетних вирізок, в очі нам кинулися листи якогось Вл. Перцова до невідомої дами. Листи дуже погано збереглися, але дещо нам вдалося розібрати. Особливо нас зацікавили місця, де автор описує особняк і його незвичайний вид. На жаль, цієї будівлі не вдалося встояти в бурях революцій і воєн двадцятого століття.

Невідомо що послужило причиною його руйнування, але з листів Перцова ми дізналися історію його виникнення. Чи правдива вона чи ні - вирішуйте самі.

Ми вирішили поділитися з вами обраними місцями з листування, де автор описує будівлю, яким він захоплювався. Прочитайте їх, і ви зрозумієте наш задум з відтворення цього особняка і панувала в ньому атмосфери.

Вибрані місця з листування

«Дорогий друже, давно не було від Вас листів. Сподіваюся, Ви отримали мого листа з Порт Саїда, а так же діловий лист з Пондишери, що у французькій Індії. Сьогодні продовжу ділитися з Вами враженнями про прогулянки по Катеринослава, якими я міг сповна насолодитися, перебуваючи в гостях у Софії Львівни. У минулому листі я писав вам про Преображенському соборі, а сьогодні розповім про будівлю кілька менших масштабів, але від того не менш цікавий...»

«...У Катеринославі є дивовижне місце, що загубилося серед старих будинків на Соборній площі. До нього міцно прилипло модне нині в Європі слівце «Клуб». Воно здавна полюбилося для посиденьок артистам, письменникам і художникам. Тут, серед мольбертів і незакінчених начерків, витає неспокійний дух творчості. Цей особняк здивував мене своєю архітектурою, так невластивої тутешнім вуличками, і виділяється на тлі інших будівель незвичайним колоритом.


Як розповів мені один завсідник цього клубу, загадковий особняк належить багатому меценату і покровителю мистецтв. До нього, на звані вечері, збираються всі достойні городяни і бомонд Катеринослава. Найчастіше вони презентують господареві свої роботи для прикраси будинку.

  Серед різноманітних чуток і легенд, які мені довелося почути про походження цього особняка, особливо сподобалася така історія. Кажуть, нібито півстоліття він простояв на площі Марше Окс Флер, у Монпельє (якщо пам'ятаєте, я розповідав про нього в своїх враженнях від подорожей південним узбережжям Франції). А в неспокійні роки буржуазної революції він був розібраний і по шматочках і перевезений через два моря, прямо на площу Катеринослава. У тіні українських тополь вирішив провести його господар залишок життя, оточивши себе звичною обстановкою і старими спогадами.

  В інтер'єрах особняку відтворені дорогі його серцю місця. «Кафе», де він провів свою молодість, «Зимовий сад» з дому його батьків і старовинна «Їдальня» діда - місце свят і сімейних зборів. Всі разом, ці дивовижні приміщення переплітаються дивовижним чином і утворюють світ, повний затишку і надзвичайної душевної глибини, в який хочеться повернутися знову і знову...»


Літня тераса

«Після прибуття нас зустріла чудно влаштована «Літня тераса» перед входом в особняк. Тут відвідувачі можуть не поспішаючи поснідати або випити чашечку кави на свіжому повітрі. Можна замовити і більш серйозне блюдо, якщо маєте в своєму розпорядженні до цього час, і погода сприяє. Місце це, як ніяке інше, дивовижно підходить для зустрічей романтичних і неспішних розмов. Випив я свою ранкову каву і вже цілу годину сиджу - спостерігаючи, як повз проносяться пролетки і екіпажі, а нянюшки вигулюють своїх підопічних ... »

Перший поверх: "Кафе"

«На першому поверсі особняка розташувався зал «Кафе». Стіни його прикрашені роботами художників, які бували тут частими гостями, фотографіями друзів господаря і афішами відомих вистав. Зал - точна копія кафе, де в молодості провів він багато щасливих годин в колі друзів, любив зустрічатися з художниками і галеристами. Тут панує справді демократична атмосфера і творчий дух.

  Масивна барна стійка темного дерева і стіни, оформлені старовинними панелями, створюють відповідну атмосферу для дружніх бесід. А численні картини, фотографії та рекламні плакати налаштовують на творчий лад і пробуджують натхнення. Нічого немає приємніше, ніж відвідати «Кафе» та випити чашечку кави, обговорюючи справи душевні. Хотів було писати Вам весь вечір, але немає слів, відпишуся завтра, після прогулянки.»

 Другий поверх: «Зимовий сад»

«Зимовий сад» - свідок того, як в інтер'єрі знайшла вираз турбота і любов господаря до своєї коханої. Вона так любила свій сад, що в зимові місяці неймовірно сумувала про тишу зелених стежок і шелесті листя. Щоб утішити улюблену, в одній із зал особняка господар втілив точну копію цього саду, за ескізами друга сім'ї Поля.

  Такий незвичайний інтер'єр виявився вельми вдалий. Так що і в літні дні все сімейство відпочиває в «тіні і прохолоді» його намальованих дерев, а в холодні зимові вечори все збираються перед великим старовинним каміном, прикрашеним різьбленим мармуровим візерунком від італійських майстрів. Сховавшись пледами, і не забувши взяти з собою гарну книгу, ми пили гарячий шоколад.

  Секретні двері зимового саду помітні лише уважному гостю. Вони ведуть в кухню кухаря-японця, привезеного з подорожі дружиною господаря, в пору її захоплення сходом. З цих дверей нам було подано не одне дивовижне блюдо східного майстра.

  Я тільки що пообідав, і мав обідати один, так як Софія Львівна запрошена до губернатора, Ігорю Валерич, я вже писав тобі про нього. Увечері і я відправлюся туди; мені так дивно серед людей, коли подумаю, що я міг би бути з тобою, вони проходять повз, як тіні, і моє серце так мало потребує відчуття їх реальності, бо воно повно Вами».


Третій поверх: «Їдальня»

«Їдальня» - старовинна зала, в якій мають звичай збиратися всі родичі по великих святах. Оброблена деревом сувора трапезна запам'яталася нам духом урочистостей і пам'ятних подій. Стіни її прикрашені живописними полотнами різних художників. Вони і зараз з нетерпінням чекають нових відвідувачів, охочих відзначити тут святкову дату.

  У «Їдальні» особливо зручно розташуватися великою компанією, накрити стіл на всю довжину і віддатися галасливих веселощів в колі друзів і рідних. Зала ця особливо хороша тим, що дозволяє закрити скляні двері і усамітнитися лише своєю компанією. Але і у веселій компанії не перестаю думати про Вас. Надішліть мені Ваш портрет, я невідступно прошу про це. Той день стане для мене святом захвату і захоплення, щоб я міг притиснути його до серця».

Третій поверх: «Верхня тераса»

«У теплі літні дні, приємно всістися на затишній «Верхній терасі», що розташована на третьому поверсі будівлі, і насолодитися чудовим видом на парк. Адже ніщо так не сприяє мрійливим настроям і геніальним думкам, як свіже повітря і близькість з природою.

  Сам господар будинку дуже любить встановити на цій терасі мольберт і, озброївшись пензлем і мастихіном живописати етюди, навіяні красою парку. Уявіть собі, що Ви вічно жили в долині і думали, що весь світ такий же, який і в долині цієї, і, раптом, зійшли на гору і побачили, що горизонт стелиться без кінця, і що за горою - інший світ, і що всі уявлення ваші фальшиві».

  «За сім прощаюсь, додаю до листа кілька фотокарток з видами Катеринослава. Пишіть мені хоч раз в тиждень, посилаю лист голубиної пошти для прискорення».

  Залишаюся прихильним на всі часи.
Щиро Ваш, Вл. Перцов

 

На початок тексту

Кафе Ресторан

На соборній
Адреса
49000, Україна
Дніпро, пл. Соборна 2а
(у районі парку Шевченка)
Замовлення столиків